ТЕЛ.: (044) 428-76-10
М. КИЇВ, ВУЛ. ІГОРІВСЬКА 14А


Законодавство України наділяє співвласників багатоквартирного будинку правами та обов’язками щодо його утримання та управління. Разом з тим після десятиріч панування радянських моделей відносин у свідомості співвласників залишились пережитки, соціальні установки та традиції, які дуже перешкоджають впровадженню нових норм, принципів та правил. Серед них є такі, що властиві більшості або певній частині мешканців багатоквартирних будинків. Для зміни поведінки співвласників, членів родин та гостей інформаційно-просвітницька робота має бути націлена подолання:

  • стійкої утриманської позиції («мені повинні забезпечити…, надати…»);
  • патерналізму, невиправданих сподівань на державу або міського голову;
  • інфантилізму, який зокрема проявляється у житті тільки сьогоднішнім днем, відсутності турботи про майбутній стан будинку, позиції «не хочу і не буду» щодо ініціатив інших співвласників;
  • низький рівень культури експлуатації будинку та спільного володіння майном; ставлення до спільного майна як до чужого;
  • недовіри до держави, місцевої влади та до ініціатив сусідів;
  • відособленості співвласників, недостатності соціальних зв’язків між ними;
  • браку позитивного досвіду участі у спільних із сусідами справах щодо утримання житла;
  • егоїзм, бажання отримувати блага, не прикладаючи власних зусиль; позиції «моя хата з краю»;
  • незнання та небажання знати, як управляти будинком та його утримувати, брак мотивації активної участі в управлінні.

9 9

Ці пережитки, установки, моделі поведінки гальмують становлення нових форм управління будинками, погіршують умови та безпеку проживання людей, привносять загрози щодо майбутнього стану будинків. Вони мають бути змінені, принаймні у більшості співвласників будинку.

9

Сьогодні майже в кожному місті України є приклади як зразкового утримання багатоквартирних будинків силами самих співвласників, так і повної безгосподарності. Чому так стається, що в одному будинку співвласники зорганізувались та підтримують порядок, в іншому – сподіваючись на когось, живуть у безладі та небезпеці?

Найпоширеніша відповідь – у першому будинку живуть свідомі, активні і заможні люди, у другому – несвідомі, пасивні і бідні. Але це дуже поверхнева думка. Свідома та активна більшість співвласників будинку, наслідком існування якої є порядок у його утриманні – це штучно створений людьми соціальний феномен.

Порядок сам по собі не з’являється. Самі по собі розмножуються тільки безпорядки при байдужому ставленні всіх навкруги. Якщо є багато мешканців, які відхиляються від норми (наприклад, не платять), це означає, що ті люди, хто ініціюють, встановлюють, підтримують порядки, недопрацювали або діяли неефективно, неправильно.

Насправді різниця між цими будинками в тому, що в першому активна частина співвласників створила команду, провела певну інформаційно-просвітницьку та виховну роботу серед мешканців, впровадила нові моделі поведінки, установки, звичаї, традиції; в другому – ні. В першому були вкладені зусилля, час, «нерви», щоб створити з мешканців свідому більшість, а в другому – або нічого такого не відбувалось, або робота була проведена неграмотно та не дала результатів.

Можна подумати, що в будинку, де безлад, немає активних співвласників. Але це не так. Практично в кожному багатоквартирному будинку можна знайти достатньо активних людей, можливо вони поки ще не усвідомлюють глибину проблем свого будинку або сподіваються на інших (співвласників, місцеву владу,  державу тощо).

Деякі співвласники вважають інформаційно-просвітницьку роботу зайвою розкішшю, на яку не слід витрачати час: «Проведіть капітальний ремонт будинку, зробіть нам нормальні умови проживання, і всі мешканці будуть це цінити, не будуть смітити та псувати спільне майно без додаткових просвітніх та виховних заходів!» Як наполягав К. Маркс: буття визначає свідомість. Чи дійсно так?  

Уявімо казкову ситуацію, що в будинку, де панували безгосподарність, безлад, громадська пасивність та зневіра силою чарівної палички за ніч зроблено ремонт, наведені порядок, чистота й красота. Скільки такий стан протримається, якщо мешканці звикли смітити, малювати на стінах, справляти потреби у ліфті, красти все, що «погано лежить»?

Зміни в громадській свідомості значної частини людей мають передувати змінам в образі життя, в фізичному середовищі, інакше новації не приживуться, будуть спотворені та відкинуті. Для активної частини співвласників саме свідомість визначає буття. Вони мають спершу усвідомити проблеми, нові потреби, нове ставлення, нові моделі поведінки. Потім знайти однодумців, прихильників, разом з якими поширювати новації, формувати у інших співвласників нові потреби, ставлення та моделі поведінки, роблячи їх стійкими традиціями, новою культурою будинку.

Інформаційно-просвітня робота має створити такі рамки (соціальний фрейм, основу), які унеможливлюють порушення правил і норм, встановлених у будинку, ні мешканцями, ні їхніми гостями; обстановку, яка підштовхує до правильних дій. Пам’ятайте: виховує навіть дверна ручка. Якщо будинок випромінює любов до нього його мешканців, він «заражає» цим почуттям інших людей. Звісно, ми не зможемо змінити самих людей, зробити їх чесними і моральними всюди й завжди. Але якщо такий соціальний фрейм встановлений і працює, в будинку всі автоматично будуть поводитися відповідно до встановлених норм та правил.

Слідкувати за оновленням та перебігом проєкту можна на сторінках у соціальних мережах:

Facebook
Instagram
Youtube

Telegram-каналі 

***

Реалізація ініціативи «Добрі сусіди – одна країна» стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Це півторарічний проєкт, направлений на розвиток культури добросусідства та громадянської активності через популяризацію інституту ОСББ. Проєкт виконується Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» в рамках проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».