ТЕЛ.: (044) 428-76-10
М. КИЇВ, ВУЛ. ІГОРІВСЬКА 14А


05 22 21 35

Немає жодних сумнівів, що за останні 30 років клімат стрімко змінився. Ці зміни видно неозброєним оком. Крім того, про це свідчать дані спостережень метеорологічних станцій.

 

Унаслідок підвищення температури повітря в атмосфері відбувається зміна процесів перенесення тепла та вологи, що спричиняє збільшення несприятливих погодних явищ – повені, посухи та інші.

 

На цей процес впливають як природні чинники (активність Сонця, виверження вулканів), так і людська діяльність. Зміна ландшафту, русел річок, спалювання викопних видів палива, як наслідок — викиди в атмосферу парникових газів та інше антропогенне руйнування навколишнього середовища негативно впливає на клімат.

 

У природне середовище України потрапляє велика кількість небезпечних речовин. Більша частина (більше 50% всіх небезпечних речовин) потрапляє в атмосферу та забруднює повітря; 40% — викиди у водойми.

 

Щодо територій Східної України, то рівень впливу людської діяльності на екологію завжди був дуже високим з огляду на розташування великої кількості промислових підприємств на цих територіях, а саме металургійних заводів, вугільних шахт, вугільних теплоелектричних станцій.

 

За кількістю промислових підприємств Донеччина та Луганщина лідирують не тільки в Україні, а і в Європі в цілому.

 

Значна концентрація промислових об’єктів та, як наслідок, шкідливих викидів призводить до руйнування природних об’єктів і заповідників, порушення екологічного балансу, забруднення питної води та родючих земель.

 

Тривалий видобуток вугілля та інших корисних копалин порушили екологічну рівновагу природних надр. Підтоплення водою недіючих шахт і полігонів із промисловими та побутовими відходами призводить до отруєння води річок, а також до неконтрольованого виходу метану в атмосферу. Крім того, значна кількість вибухонебезпечного метану викидається в атмосферу внаслідок вентиляції вугільних шахт. Парниковий ефект метану у 25 разів сильніший ніж СО2.

Потрапляння шахтних вод у водоносні горизонти спричиняє значне засолення останніх, що робить їх непридатними до використання. З шахтними водами у річки потрапляє велика кількість твердих частинок, що призводить до замулювання русел.

 

Водночас для роботи наявних шахт відбувається постійне відкачування води, що призводить до висихання колодязів, природних джерел та свердловин. Пилові бурі, які є наслідком ерозії ґрунтів, призводять до пересихання малих річок. Це порушує баланс вологи, і відбувається своєрідне опустелення території, що своєю чергою підвищує вірогідність виникнення лісових пожеж.

 

Значні площі займають накопичені тверді відходи вугільної промисловості. Ці відходи мають складний хімічний склад та при контакті з киснем мають схильність до самозаймання. Терикони, що тліють, із внутрішньою температурою подекуди до декількох сотень градусів за Цельсієм, є постійним джерелом викидів парникових газів та інших небезпечних сполук.

 

Вугілля в цілому належить до найбрудніших джерел енергії, оскільки його спалювання спричиняє найбільші викиди парникових газів порівняно із природним газом чи нафтою. Широке використання вугілля як основного виду палива для потреб опалення та гарячого водопостачання в Донецькій області має цілком зрозуміле економічне підґрунтя, проте створює передумови для погіршення екологічної ситуації та підвищення захворюваності місцевого населення.

Людська діяльність на Сході України спричинила велике навантаження на навколишнє природне середовище. Локальні зміни природних умов і значна концентрація викидів парникових газів призвела до зміни клімату в регіоні та зростання тривалості і повторюваності надзвичайних природних явищ.

 

Для довідки

Проєкт « Збережемо довкілля разом», який є переможцем національного конкурсу інновацій EastCode 2021, реалізує ВБО «ІМР» за технічного адміністрування Center42 у межах Програми ООН з відновлення та розбудови миру та за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Програму ООН з відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.